На місячній доріжці...

Іде війна. Але житя триває: народжуються діти, йдуть  в інший світ бійці... Й у цей страшний час маємо вірити в краще, адже не даремно віддають життя українські солдати!? Ми маємо жити! Аби їх смерть не була марною.
А ця поезія зачепила за душу. То нехай прекрасне залишиться й у моїй душі.

[Continue reading...]

Очима дитини...

Цього вірша написав маленький хлопчик,Мирослав Вересюк, 13 років. Дитяче серце відкрите до правди, незасмічене чужими думками й упередженнями. Розплющіть очі й подивітся на світ як дитина.

[Continue reading...]

Молитва за Україну

Молюся за тебе, мій народе. 

[Continue reading...]

Сльози України

Сумую разом з тобою, Україно! Плачу! Скорблю! Серце палає від болю! Ми, сини та дочки твої, у цей важкий час з тобою, Батьківщино!

[Continue reading...]

Життя іде...

Згадалися вірші Ліни Костенко, знані зі школи... Глибокі й проникливі слова, сповнені мудрості й гіркої правди... Та, чомусь, дуже часто виринають з глибин пам"яті ці знайомі рядки, стають путівною зорею, яка вказує шлях й потрібної миті нагадує: "Життя іде і все без коректур...

[Continue reading...]