Показ дописів із міткою сім"я. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою сім"я. Показати всі дописи

понеділок, 19 травня 2014 р.

Історія з дитячими макаронами

Маленькі життєві історіїї складають усе наше існування. Чим більше їх є, тим яскравішим та насиченішим стає кожен прожитий день. Часто посмішка з"являється навіть у самі найнеочікуваніші моменти, але варто зберегти її на все життя :)

[Continue reading...]

четвер, 10 жовтня 2013 р.

Озлоблені на ввесь світ, але чому мають страждати діти?


Іноді наші діти залишаються абсолютно беззахисними перед життям
Так страшно. Навколо так багато агресивних, озлоблених людей, які ладні накинутися на будь-якого зустрічного, маючи найменший привід. Але ще страшніше стає, коли такі неадекватні особи виплескують свою злість на маленьких, беззахисних, а, в результаті, неймовірно наляканих дітей. Чому вони ходять серед нормальних людей і втручаються в долі маленьких життів?! Не маючи нічого в собі, у своєму серці і, часто, в голові, калічать і спотворюють усе навколо себе.

[Continue reading...]

вівторок, 17 вересня 2013 р.

Пан Коцький

Часом, народна мудрість виявляється більш значущою, ніж здається на перший погляд. Тому варто перечитувати, й не одноразово, народні казки не лише дітям, а й дорослим. Іноді те, про що нам ніколи не розповідали ні в школі, ні в університеті, ні, тим більше, на роботі лежить на самій поверхні, знайомих з дитинства, переказуваних з уст в уста дитячих дитячих казок. Варто лише розгорнути книжку й подивитисяна на казку як на прояв безмежної мудрості нашого народу.

[Continue reading...]

субота, 14 вересня 2013 р.

Dad's birthday

Іноді кумедні, а то й навіть анекдотичні історії трапляються зовсім поруч. Буває, настільки близько, що важко розгледіти самому, але добре, коли є хтось, хто засміється першим...

[Continue reading...]

пʼятниця, 13 вересня 2013 р.

Чи важко зрозуміти дитину?!


Чи важко зрозуміти дитину? Важко! Неймовірно важко! Часом, здається, неначе зносить дах... Пам"ятається, зовсім недавно самі були дітьми, такі безтурботні й веселі, але безкінечно "непоняті" дорослими... Й думалося тоді:" Виросту! Матиму своїх! Обов"язково буду їх розуміти!"
А що тепер? А нічого! Страшенно болить, коли бачиш заплакані оченята малюка й немічно опускаєш руки від того, що не знаєш, не розумієш, не можеш розібратися й зарадити.

[Continue reading...]